Георгій Дюлгєров (Болгарія)
режисер, продюсер, сценарист
 |
Народився у 1943 році в Бургасі (Болгарія). У 1970 закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії у Москві. Роботи Георгія Дюлгєрова брали участь у найпрестижніших міжнародних кінофестивалях світу (Берлін, Локарно, Оберхаузен, Авеліно, Палермо, Роттердам, Монреаль, Сан-Франциско, Батумі, Монс, Майнгайм-Хайдельберг). Його кінострічка «Табір» демонструвалася в програмі «Два тижні режисерів» на Канському кінофестивалі 1990 року. Дюлгєров є театральним постановником та режисером кількох телевізійних проектів. Також він був членом різних престижних журі, зокрема на Берлінале 1995 року та Московському міжнародному кінофестивалі 1997 року. Георгій Дюлгеров – професор Академії театральних та кіно-мистецтв у Софії. Наразі він дієвий член Європейської Кіноакадемії (має право голосу).
|
Фільмографія
2005 Леді Z
2004 Моя люба, ти така чарівна
2003 Пам'ятник
2000 Імпровізація 4. Варіації графа де Бурбульйона
2000 Імпровізація 3. Балада про двох друзів та волинку
2000 Імпровізація 2. Речитатив того, хто заздрить
2000 Імпровізація 1. Англійський дует Алла Турка
1999 Піщаний годинник
1997 Чорна ластівка
1996 Диво (ТБ)
1996 БГ — неймовірні історії про сучасних болгар (ТБ)
1996 Платне співчуття
1994 Переслідуючи чуму
1990 Табір
1988 АкаДаМус
1988 Межа межі (ТБ серіал)
1986 Про дівчат та їхню Нєшку Робєву
1985 Про Нєшку Робєву та її дівчат
1981 Межа межі
1978 Обмін
1977 Перевага
1974 Шафа (ТБ)
1973 І день прийшов
1971 Перевірка
1970 Мідь
Ірвін Кершнер (США)
режисер, продюсер, актор
|
|
Ірвін Кешнер народився 29 квітня 1929 року в США (штат Пенсільванія). Закінчив кіношколу при Університеті Південної Кароліни. У 1950 році почав знімати документальні стрічки на Ближньому Сході для Американської інформаційної агенції. В середині 50-тих Кершнер перейшов працювати на телебачення, де став режисером документального серіалу «Таємні матеріали». Поштовхом у кар’єрі Ірвіна Кершнера стала спільна робота з Роджером Корманом, «королем B-movies». Це була стрічка під назвою «Стеження на Доуп Стріт».
У творчості режисера поширенні теми самотності та слабкості людини. Його найбільшим комерційним успіхом став блокбастер «Зоряні війни. Частина V: Імперія б’є у відповідь» (1980).
|
Фільмографія
1993 SeaQuest DSV (TБ)
1990 Робот-поліцейський 2
1989 Мандрівник (ТБ)
1985 Неймовірні історії (телесеріал — епізод «Проклята перука»)
1983 Ніколи не говори ніколи знову
1980 Зоряні війни. Частина V: Імперія б’є у відповідь
1978 Очі Лаури Марс
1977 Навала на Ентеббе (ТБ)
1976 Повернення чоловіка на ім'я Кінь
1974 Шпигуни
1972 Нагорі пісочниці
Геннадій Островський (Росія)
сценарист
|
|
Професійний музикант-саксофоніст. Має диплом Ростовської консерваторії. Після написання першої п’єси почав навчатися у ВДІКу, щоби отримати другу вищу освіту. Цей процес тривав недовго — і вже рік по тому Островський став слухачем Вищих курсів сценаристів та режисерів, остаточно залишивши ВДІК. Наразі Геннадій Островський — один з найпопулярніших сценаристів, автор багатьох кінострічок, касові збори яких значно перевищили сучасні рейтинги в Росії. Володар цілої низки міжнародних та національних нагород — в тому числі і Приз за найкращий сценарій на кінофестивалі у Сан-Себастіані. Одним з останніх здобутків сценариста став Приз імені Григорія Горіна (Кінотавр-2005) за сценарій до стрічки «Бідні родичі» режисера Павла Лунгіна.
|
Фільмографія
2005 Бідні родичі
2004 Мій зведений брат Франкенштейн
2002 У русі
2002 Коханець
2001 Механічна сюїта
1998 Стрінгер
1993 Життя з ідіотом
1993 Російський регтайм
|
|
Заслужений діяч мистецтв України. Закінчив режисерський факультет ВДіКу (майстерня проф. О.Згуріді). Лауреат багатьох міжнародних та вітчизняних кіно-телефестивалів.
Співпрацює з кіностудіями «Київнаукфільм», «Кінематографіст», телеканалами «Інтер», «Росія» та СТБ.
У 2003-2004 рр. – автор, режисер та ведучий телепрограми «Всплеск культуры»(телеканал «Інтер»).
Доцент кафедри режисури телебачення інституту кіно і телебачення КНУКіМ, художній керівник режисерського курсу.
Автор книги «Телевізійна режисура» (2004).
|
Фільмографія
Кільце Юпитеру
Дерево під вікном
Сталінський синдром
Останній шанс
І буде новий день
Леопольд
Стратити ката
Небезпечно вільна людина
Стефан Хаупт (Швейцарія)
режисер, продюсер
|
|
Народився у 1961 році в Цюриху. У 1978-1979 навчався за програмою університетського обміну в США. У 1985 році Стефан Хаупт вступив до Театральної академії Цюриху, яку закінчив у 1988, отримавши диплом викладача театрального мистецтва. У 1996 він став членом Спілки кінематографістів Швейцарії, а через три роки , у 1999 році, увійшов до складу комітету цієї організації.
У 2001році Стефан Хаупт зняв свою першу художню кінострічку — «Утопія блюз», яка рік по тому отримала Гран-прі фестивалю «Молодість» (2002). Наступна робота режисера також була представлена у конкурсній програмі київського фестивалю (2003). Цього року режисер відвідає «Молодість» втретє — але тепер вже у ролі арбітра.
|
Фільмографія
2004 Центр Швейцарії
2003 Моріц (ТБ)
2003 Елізабет Кюблєр-Росс — подивитись смерті в очі
2001 Утопія блюз
2000 Increschantum
1999 Я — звичайна людина
Іван Ле Муан (Бельгія)
Сценарист, режисер, продюсер
|
|
Народився 20 липня 1959 року у Ніцці. Вчився у семінарії. У 1973 році завалив іспити, тому довелося спробувати себе у різних життєвих сферах. У 1979 році заснував кафе «Театр Едгара» у Парижі. Також він видавець кіноогляду «Poids Plume Cinéma». У 1981 році – засновник та менеджер Cinéma Rivoli, Париж. У 1984 році – засновник та менеджер акторської студії у Брюсселі. Протягом 1985-4 років навчається в Інституті мистецтв на факультеті режисури. У 1989 році виходить дипломна робота «1 метр 28 сантиметрів над рівнем моря». 1998 – сценарист, режисер та продюсер художнього фільму "Червоний карлик ". 2002 – засновник та менеджер найкращого фестивалю короткометражних фільмів у Ля Сіотат (Франція). 2003 – виробництво повнометражного фільму «П’ятниця, або інший день».
|
Фільмографія
2005 П’ятниця, або інший день
1992 7 смертних гріхів
1989 1 метр 28 см над рівнем моря
1986 Ла Страда
1987 Вестерн… Одного разу
1985 Месьє Пік, ми зробили квітку
1984 Розіграш
Журі міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI:
Ліз Крістен, Німеччина
Жанін Евра, Франція
Женев’єва Дімітрова-Васильєва, Болгарія
Журі міжнародної федерації кіноклубів FICC:
Торб’йорн К’єльссон, Швеція
Доменіко Фаріна, Італія
Станіслав Сукненко, Україна
Журі екуменічних організацій:
Отто Бравєч, Чехія
Йос Ністен, Данія
Василій Чудийович, Україна
Анатолій Цимбал, Україна
Журі програми «Панорама українського кіно 2004-2005»:
Світлана Короткова, Україна
Ірина Гордєйчук, Україна
Олексій Дівєєв-Церковний, Україна
.jpg)
.jpg)
Профіль
