Я не хотіла робити фільм про війну
Надія Парфан — режисерка, продюсерка, кураторка культурних проєктів, засновниця онлайн-кінотеатру Takflix.com та співзасновниця Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у Славутичі (2014-2018). Членкиня Української кіноакадемії. Надія вивчала культурологію в Києво-Могилянській Академії та соціальну антропологію в Центральноєвропейському університеті (Будапешт). У 2012-13 була стипендіаткою програми Фулбрайт в університеті Темпл (Філадельфія). У 2015 завершила курс документальної режисури DOK PRO у Школі Анджея Вайди (Варшава). Студентський фільм Надії Reve ta Stohne on Tour (2016) отримав спеціальну відзнаку журі на міжнародному фестивалі про права людини DocudaysUA. Її повнометражний дебют «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» мав прем’єру у міжнародному конкурсі кінофестивалю Visions du Reel. Він отримав нагороду «Кіноколо» Спілки кінокритиків України як найкращий документальний фільм (2019) та нагороду Української кіноакадемії «Золота Дзиґа» як найкращий документальний фільм (2020). «Cпіває» став перши українськи документальним фільмом, який придбав телеканал NHK — найбільший суспільний мовник Японії.
Фільмографія: Жінки, що грають в ігри / Women Who Play (2021), Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго / Heat Singers (2019), Новосілля / House Warming (2017), «Reve ta Stohne» їдуть на Захід / “Reve ta Stohne” on Tour (2016)
