12.02.2017

ОФІЦІЙНИЙ ПОСТ-РЕЛІЗ КМКФ "МОЛОДІСТЬ" ПО ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОЕКТУ "UKRAINE: CARGO 300" НА "БЕРЛІНАЛЕ-2017"

Іван Мадео, продюсер з Contrast Film зі Швейцарії, Сусанна Арутюнян, художній директор вірменського кінофестивалю "Золотий абрикос", Давид Вашадзе - директор департаменту дистрибуції та експорту Національного центру кінематографії Грузії, Симоне Бауманн, офіційний представник інституту German Films у Східній Європі та член правління ізраїльського кінофонду Марек Розенбаум, Макс Туула продюсер Marx Film з Естонії, Гага Чхеідзе, програмний директор міжнародного кінофестивалю в Тбілісі, Аскольд Куров, російський режисер-документаліст...


І це ще далеко не весь перелік тих, хто долучився до нашої акції! Всі вони залишили свої слова підтримки українцям у спеціальному альбомі. І кожне їхнє послання - почують в Україні!
  
“Завдяки кінематографістам усього світу ми показуватимемо, що існує не тільки абстрактна «стурбованість» політиків різних країн щодо ситуації в Україні. А існує справжня підтримка. Підтримка реальних людей, котрі щиро переймаються долею українців”- розповів голова наглядової ради КМКФ “Молодості” Владислав Лясовський.


12 лютого команда Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» презентувала на «Берлінале-2017» свій проект «Ukraine: Cargo 300».
Захід пройшов на одній з основних локацій європейського кіноринку на Берлінському кінофестивалі — в готелі Марріотт. І відкривали цей проект акцією під лозунгом “World Cinema, support Ukraine!”

Фото- і кінокадри українських реалій побачили десятки представників світової кіноеліти - директори кінофестивалів, поважні критики та режисери.

“Cargo 300 - вантаж 300. Так на війні називають поранених солдатів. Тих, котрим дається шанс на порятунок. І наш проект закликає кінематографістів поглянути на Україну як на такого бійця - пораненого, але живого. Який попри все продовжує тримати удар і не здається!” - так коментує проект директор КМКФ “Молодості” Андрій Халпахчі. 


Кінематографістам продемонстрували не тільки події на східному фронті країни, а й те, що відбувається в мирному, але пораненому, житті. Занедбані школи, театри, кінозали. Ту порожнечу, яку так необхідно заповнити співпереживанням і вірою.