10 вересня 2020

Юхан Ренк як фотограф. Скандинавська режисура

Розглядаємо фотороботи Юхана Ренка та шукаємо характерний авторський стиль

Кінорежисер – це фотограф 24 рази на секунду. Грань між професіями настільки тонка, що поєднання цих двох світів стає справжнім втіленням мистецтва. Згадати, хоча б, cover story, яку зробив Йорґос Лантімос, для грецького Vogue. Юхан Ренк, спікер нашого наступного майстер-класу 19 вересня, теж ставав за фотокамеру для The Last Magazine та Vogue Italia – і про результати його творчості розповідаємо далі у нашому матеріалі.

З правого боку кадру акторка та режисерка Майвенн, з лівого – її екранні втілення на конструкції з численних телевізорів. Фото ідеально розділене навпіл і виконане у чорно-білій гаммі. У всій композиції відчувається тіснота рамок у будь-яких їхніх проявах. Якщо подивитися на зроблені Юханом Ренком фотографії то саме мотив некомфортності, незручності читається в більшості робіт.

Юхан Ренк-фотограф відомий широкій публіці набагато менше, ніж Юхан Ренк-режисер. І це зрозуміло, бо «Чорнобиль» ось він тут поруч, а «Vogue Italia» та акторка Майвенн перебувають десь далеко у світі глянцю та європейських столиць. Але кожна фотографія – це мікровідтиск творчої руки, у якому сконцентровано виявляються всі мотиви та техніки.

Взяти хоча б той самий мотив дискомфорту. Надмірне тиражування образу через телезображення виступає таким самим виразником ідеї, як і буквальна коробка, у яку Ренк помістив виконавицю Robyn. При цьому він майже не використовує реквізит, продовжуючи традицію фотографів-мінімалістів від Анрі Картьє-Брессона до Девіда Фокоса.

Поглянувши на весь корпус фотографічних робіт Юхана Ренка, можна побачити закономірність у використанні кольорів. Гамма приглушена, відчувається потяг до спрощення, до чорно-білого зображення. Навіть коли в кадрі присутня яскравість, вона все одно видається тихою, не кричущою. Такий вигляд має і серія New Faces для італійського Vogue. Вона зроблена так, ніби на кольорокорекції контраст викрутили в бік холодного спектра. До цього додає блакитний фон, на якому і жовте волосся трохи охолоджується. 

Це можна пояснити як характерну рису скандинавської режисури – найвідоміші сучасні шведські кінорежисери (Рой Андерсон та Рубен Естлунд) теж тяжіють до холоду в рамках своїх картин. Юхан Ренк, незважаючи на тривале життя у США, у своїх роботах залишається скандинавом. 

Фото Ренка це ще й дискусія з приводу театральності та штучності створюваних образів. Іноді це виражається експліцитно, як у серії Fares / Fares для The Last Magazine, де об’єктом знімання є людина у театральному гримі. Іноді – імпліцитно, через задушливу присутність інших відтворюваних зображень як у згаданій вище фотоісторії з акторкою Майвенн. 

Юхан Ренк у своїх фотороботах не намагається причесати реальність. Він активно демонструє штучність того, що ставить перед об’єктивом камери. І, судячи з його холодної кольорової гамми, бути об’єктом фотографії максимально некомфортно і в умовах ігрової фотосесії, і в умовах реального життя. 

Про творчий шлях, режисерське бачення світу та власні роботи Юхан Ренк розкаже особисто на першому майстер-класі у Києві вже 19 вересня.
Квитки можна купити тут.

Всі фото використані у матеріалі взяті с сайту http://www.johanrenck.com/ (розділ Photography).

Cookies

Наш веб-сайт використовує cookies для того, щоб зробити перегляд сайту кращим для Вас. Користуючись нашим сайтом Ви погоджуетесь на використання cookies.

Прийняти