18 грудня 2020

Молодість. Ретроспектива

Дебютні 70-ті

Іронічно, але міжнародний кінофестиваль «Молодість» в Україні найстарший. Кожна наступна декада додавала до свята авторського кіно нових сюжетних поворотів і врешті-решт, змогла зробити таким, яким знаємо фестиваль зараз. 

Факультет кіно Київського державного інституту театрального мистецтва у 1970-ому святкує свою річницю. У цей час вирішують провести республіканський огляд студентського кіно з влучною назвою - «Молодість». На першому кінофестивалі покажуть 34 документальні, ігрові, науково-популярні та анімаційні стрічки. Очолить перше журі режисер «Як загартовувалась криця» та «Овід» Микола Мащенко.  

Конкурс кінодебютів виникає не просто так. Європою вже прокотилась французька нова хвиля, коли  відзняли свої найкращі фільми колишні критики «Cahiers du cinema» Трюффо та Годар. Італія в цей час відточувала неореалізм в кіно Росселіні, а в Голівуді прийшов час, коли студії повірили в режисерські дебюти. Це був час Скорсезе та Копполи, змагання «Солярісу» та «Космічної Одіссеї». 

«Молодість» не могла обрати інший момент для народження. У цей час Берлінський, Каннський, Венеційський міжнародні фестивалі започатковують програми національного кіно, уже понад 10 років діють фестивалі в Локарно та Карлових Варах. Паралельно Угорщина, Польща та Болгарія організовують національні кіноогляди. У 1972 з'явиться міжнародний фестиваль авторського кіно у Роттердамі. А «Молодість» стає єдиним щорічним кінофорумом в Україні, маючи амбіції на міжнародний рівень. У середині 70-х в кіноогляді вже беруть участь студенти ВДІКу, ленінградські та мінські документалісти, творча молодь з Болгарії, Грузії та Вірменії. 

«Молодість» за перші десять років формує структуру конкурсу: з’являється поділ на короткометражки та повнометражні стрічки, а студентські фільми зібрані в окрему програму. Фестиваль поступово створює кон’юктуру української кіноіндустрії. На «Молодості» вистрілюють імена Михайла Іллєнка з роботою «Театральні історії» (1978), Володимира Бортка за фільми «Роль» (1972) та «Канал» (1976), Володимира Попкова з його «Лицар Вася» (1974) чи Анатолія Борсюка за стрічку «Метаморфози». Кінець першої декади «Молодості» теж символічний: приз за кращу режисуру вручають Івану Миколайчуку за дебютне поетичне полотно «Вавилон ХХ». Згодом стрічку визнають найкращою роботою Миколайчука-режисера. 

Тим часом Київ забудовується «брежневками», на Хрещатику вдвічі більше каштанів, ніж зараз, а  голова журі Микола Мащенко нагороджує кришталевими вазами перших призерів в палаці заводу «Арсенал», а наступні роки - в Жовтневому.  

Ще є час до появи нагороди «Скіфського оленя», до міжнародного статусу фестивалю, але вже «Молодість» - це про Київ, кіно та дебюти

 

Дивіться відеощоденники про історії кінофестивалю в IGTV фестивалю – за посиланням.

Cookies

Наш веб-сайт використовує cookies для того, щоб зробити перегляд сайту кращим для Вас. Користуючись нашим сайтом Ви погоджуетесь на використання cookies.

Прийняти