31.05.2018

В рамках 47-го кінофестивалю «Молодість» відбувся
майстер-клас номінанта на Премію Європейської
кіноакадемії Пітера-Яна де П’ю.

Пітер-Ян де П’ю – бельгійський фотограф, сценарист і режисер.
Більше 8 років він знімав життя афганських підлітків. Фільм «Земля
просвітлених» номінований на премію Європейської кіноакадемії в
2016 році.

На майстер-класі режисер розповів про особливості роботи над фільмом в
умовах збройного конфлікту. «Війна в Афганістані триває вже 40 років,
це норма для афганців. Якщо ви виїжджаєте за межі Кабула, то
потрапляєте на територію невідомості – тут панують племена, і
зовсім незрозуміло, як вибудовувати спілкування зі старшими людьми,
а тим більше з дітьми. Головні труднощі, напевно, полягали в тому,
що дуже складно їм пояснювати, навіщо ми знімаємо кіно і що робити
в кадрі. Це документальний фільм, у мене немає можливості знову і
знову знімати сцени, де діти тягнуть міну на дорогу або грають з
патронами. Я не журналіст, переді мною стоїть завдання не просто
передати факти, а створити історію, що розповідає про щось більше,
тож мені потрібно було раз за разом повертатися до Афганістану».
До розповіді режисера продюсер фільму Барт Ван Лангендонк додав, що
він не знав про всі небезпеки, які чекали Пітера-Яна під час зйомок
фільму, і що режисер промовчав про більшість з них.

При роботі на території бойових дій важливо співпрацювати з
громадськими організаціями, так Пітер-Ян працював з Міжнародним
комітетом Червоного Хреста. Його представник Міладин Богетич
розповів, чому міжнародні громадські організації роблять ставку на кіно
при висвітленні конфліктів і соціальних проблем:
«Думаю, що історії, розказані мовою кіно, мають великий емоційний
вплив, вони можуть достукатися до людей через відчуття, через співчуття і
співпереживання реальним людям».
Після зйомок Пітер-Ян де П’ю повернувся до своїх героїв, які встигли
підрости за час пост-виробництва, і показав їм кіно.

«Реакція була неймовірна, – з посмішкою розповідає режисер. – Вони
кричали, сміялися і плакали, і були просто збуджені. Тільки зараз вони
зрозуміли, для чого цей іноземець стільки років за ними волочився».
Крім того, Пітер-Ян представив уривки свого 9-ти хвилинного фільму
«Дівчата і мед», який оповідає про війну на сході України. Анатолію і
Світлані по 72 роки, вони вже кілька років живуть під обстрілом в рідному
селі Піски, розташованому поруч з Донецьким аеропортом. Велику
частину часу вони проводять в підвалі. Вони – останні жителі села, де до
війни проживало більше 3000 людей. Все життя Анатолій був бджолярем.
Медоносні бджоли стали частиною його самого. Він не зміг кинути бджіл
навіть через війну, і літня пара відмовилася евакуюватися з Пісків,
незважаючи на щоденні бомбардування і бойові дії довкола.

«Зйомки кіно – це завжди технологічний процес. Під час зйомок в
Донецьку переді мною постало питання: чи повинен режисер везти з
собою в зону бойових дій команду ззовні, або знайти людей, які живуть
тут, знаходяться в контексті і розуміють, що відбувається навколо,
але при цьому їх треба тренувати, пояснювати, що ми робимо. Я поки
не знайшов відповіді».

Документальну стрічку про Афганістан «Земля просвітлених»
бельгійського режисера Пітера-Яна де П’ю презентували українським
глядачам одразу після майстер-класу в кінотеатрі «Київ».
«Цей фільм займав дуже багато часу, його підготовка, зйомки
зайняли 8 років і Ян був дуже сміливим , щоб наважитися на таку
роботу» - розповів продюсер стрічки Барт Ван Лангендонк.

Цей фільм на межі документалістики й художнього кіно. Він вже отримав
спеціальну нагороду журі за «Найкраща операторська робота»
американського кінофестивалю «SUNDANCE -2016». «Це була для мене
перша робота після випуску зі школи у Брюсселі, яку я закінчив, і ми
почали знімати в 2007 році і це була така велика для нас пригода» -
розказав режисер фільму «Земля просвітлених» Пітер-Ян де П’ю.
Більшість часу впродовж цих восьми років режисер провів в Афганістані.
За цей час він пережив також атаку терористичної організації «Талібан »
на знімальну групу. І дивом вижив.

Пітер-Ян де П'ю також розповів, що один із початкових етапів знімання
фільму відбувався на території України. Однак цей епізод не увійшов у
стрічку, бо не переплітався з основною лінією картини. Проте у фільмі все
одно згадано радянське втручання у війну.

До розмови долучився і речник Міжнародного Комітету Червоного
Хреста - Міладін Богетич і наголосив: «Нам дуже важлива співпраця
із фестивалем , тому що ми таким чином через цей фільм, зокрема,
хочемо передати ідею обличчя людини у конфліктах військових, які
часто відбуваються у світі. І ми також співпрацюємо з іншими
організаціями, щоб висвітлити саме цю ідею».

30-го травня в кінотеатрі «Київ» в рамках позаконкурсної програми
«Українські прем'єри» відбувся показ фільму «Лиса Гора».

Перед показом режисер фільму Роман Перфільєв та виконавці головних
ролей Дмитро Симоненко, Марія Моторна та Кирило Цуканов коротко
розповіли про фільм та процес зйомок.
«Нам важливо підкреслити, що це інді-фільм, знятий на те, що було
під рукою. Ми працювали в умовах однієї локації та натурального
освітлення. Я замінював всю знімальну групу, тому ви не побачите
голлівудських стандартів» – зазначив режисер Роман Перфільєв і додав,
що було важливо реалізувати картину саме в форматі повного метру.
Виконавиця головної ролі – дівчини Майї, – Марія Моторна також
прокоментувала вихід картини на широкий екран: «Цей фільм дуже
знаковий для мене, бо є моєю першою великою роботою». Дівчина
побажала усім гарного перегляду та отримати стільки ж задоволення від
перегляду, скільки вони під час знімального процесу.
Опісля відбулася Q&A-сеcія з режисером та акторами. Найбільше глядачів
цікавило питання коштів, вкладених у виробництво стрічки. Роман
зазначив: зйомки коштували всього 1000 доларів, а вже на постпродакшн
витратили у 10 разів більше. На питання про стимул для акторів
працювати над фільмом з таким невеликим бюджетом Марія Моторна
відповіла: «Працювали на ентузіазмі. Було цікаво, як вийде, цікаво
спробувати свої сили… Я знайшла спільну мову з Ромою. Він мені
сподобався як людина, як режисер. Мені захотілося з ним
попрацювати, було цікаво на що він здатний, на що я з ним здатна як
акторка». Дмитро Симоненко додав: «Скажу дуже просто: я працював
за ідею».

Режисер зізнається, що не орієнтувався на жодну стрічку і навіть не

дивився найвідоміший український фільм жахів «Штольня», а щодо
інших режисерів, то йому найбільше подобається творчість Олівера
Стоуна, Девіда Фінчера та Квентіна Тарантіно. А щодо сенсу фільму, то в
ньому не піднімається жодного «глобального соціального питання».
Також розповів, що не заглиблювався у традиції, культуру та ритуали, і
все, що глядачі бачать на екрані – повністю вигадано.
Цікавили глядачів і плани на майбутнє, на що Роман Перфільєв чи то
жартуючи, чи то всерйоз відповів, що хоче зняти вампірську дораму.
Закінчили обговорення фільму гучними оплесками та словами подяки
режисеру та акторському складу.

30 травня на території комплексу ЮБК відбулась українська прем'єра
інтерактивного фільму «Нічна зміна»

«Нічна зміна» — незвичайний інтерактивний фільм, де глядач сам впливає
на розвиток сюжету за допомогою програми у своєму смартфоні. Майже
кожну хвилину кінострічки публіці пропонують вирішити подальші дії
героя: бігти йому або здатись, вистрибнути у вікно або сховатись через
чорний вхід, бути героєм або ні. І в підсумку глядач сам пише сценарій
онлайн, вирішуючи долю головного персонажа. Цього разу героя було
вбито.
Після фільму ми задали продюсеру фільму Курбану Кассаму кілька
питань.
«Молодість»: Як виникла ідея фільму і хто її автор?
Курбан Кассам: Ідея прийшла мені з товаришем ще в дитинстві, коли ми
читали книжки під концепцією «Подорожуючи фантазією». У них
передбачалось, що сюжетні лінії можна перечитувати по-різному. Можна
бути лицарем, а потім виступати за драконів, а в якийсь момент померти.
Нам сподобався цей концепт і ми вирішили реалізувати його в кіно,
оскільки не бачили нічого подібного раніше.
Як ви придумали технологію взаємодії із глядачем через екран і
смартфон?
Мій друг, режисер Тобіас Вебер, живе у Швейцарії, і він звернувся до так
званих ангельських інвесторів, які допомагають розвивати нові технології
на ранніх етапах. Цю технологію ми спеціально розробляли під фільм
«Нічна зміна».
Сценарій фільму схожий на сценарій комп'ютерної гри. Вам хтось
допомагав з ігрової індустрії?
Ми розуміли, аби залучити глядача, потрібно зробити сценарій
кінострічки максимально близьким до комп'ютерної гри, максимально
ігровим, зі схожим інтерфейсом, як у грі GTA. Спочатку фільм випускався
як додаток і тільки після того, як його завантажили 200 000 людей, ми
вирішили зробити з нього кіно.
Які плани з іншими інтерактивними фільмами?
У нас є домовленість зі студією 20th Century Fox про використання цієї
технології на 2000 екранах у США, а також буде китайська адаптація
нашої історії із Джекі Чаном.
Скільки коштує використання технології взаємодії із глядачем через
екран і смартфон?
Ми хочемо використовувати цю технологію і розвивати її, тому раді
працювати з усіма режисерами та продюсерами, навіть кіношколами. Ми
готові ділитись технологією взаємодії із глядачем через екран і смартфон
безкоштовно, аби зробити її популярнішою. Тому, якщо ви звернетесь до
нас, ми з радістю нею поділимось.

Повторний перегляд фільму «Нічна зміна» відбудеться -3червня в
кінотеатрі «Київ» - червона зала , о 14:30.

Быльше фото тут.