01.06.2018

«Молодість» – це не лише сотні фільмів з усього світу, майстер-класи та іноземні зірки, а ще й важливий майданчик для зустрічі та презентації робіт молодих українських кінематографістів.

У прес-конференції Національного конкурсу 1 червня взяли участь учасники першого та другого блоків короткого метру.

Андрій Бондаренко – режисер фільму Ніч з Наталею/Night with Natalia

Валерія Сочивець – режисер фільму Гойдалки/Swings

В`ячеслав Бігун – режисер  фільму Сильні духом/Strong in Spirit

Світлана Шимко – режисерка фільму Щасливі роки/The Wonderful Years

Ярема Малащук, Роман Хімей – режисери фільму Державна установа/State institution

Тетяна Цибульник, Еліас Парвулеско – режисери фільму dendro dreams/dendro dreams

Віра Яковенко – режисерка фільму Що якщо/What if

Антон Сьомін – режисер фільму Маніяк/Maniac

Михайло Маслобойщиков – режисер фільму Київська історія/Kyiv Story

Ігор Вісневський – режисер фільму Слово/The Word

Юлія Тамтура - режисерка фільму Мить/The Moment

 Перше питання було адресовано Андрiю Бондаренку, режисеру фільму «Нiч з Наталею»   картина створена на основі документальної театральної п'єси  – вона йде в Запорізькому новому театрі: «Театр і кіно  – це абсолютно різні планети, кінематограф говорить іншою мовою, тому мені довелося переучуватися писати. Але я дуже хотів зробити фільм з цієї історії, адже у кіно аудиторія незрівнянно більша, ніж у театру».

Віра Яковенко вже брала участь в «Молодості» з фільмами «Народження звуків» і «Мій Гоголь», але фільм «Що якщо»   перший спільний проект з продюсеркою Людмилою Кириленко, представлений на фестивалі. Людмила відповіла на питання про вплив продюсера на знімальний процес: «Якщо продюсер буде домінантною фігурою, підминаючи під себе все, то доброго кіно не вийде. Я думаю, що важливо працювати в тандемі з режисером, потрібно бачити кінцевий результат разом. Фінансування проекту, на мій погляд, зараз найбільша проблема при роботі в сфері кіно. У мене своя продакшн-компанія, ми працюємо з комерційним відео, і ті гроші, які заробляємо, ми вкладаємо у свої авторські проекти».

Закарпатський кінематографіст, юрист, учасник більш ніж 100 кінофестивалів, В'ячеслав Бігун представив на «Молодості» фільм «Сильні духом», а на прес-конференції розповів про те, яким чином кінематограф повинен впливати на людей: «Моя задача, як творця, полягала в тому, щоб не зробити пропаганду, а знайти вірну тональність кіно. Якщо людина при перегляді відчула, що відчувають новобранці на війні, то я зі своїм завданням впорався. Але я не думаю, що кіно може кардинально змінити людей».

Ярема Малащук та Роман Хілей, режисери фільму «Державна установа», розповіли, чому вони звернулися в своїй кінострічці до образів державних інституцій та чиновників:«Якби ми хотіли закотити скандальну кампанію, в якій би ми розкривали очі на чиюсь конкретну роботу, то звернулися б до документального кіно. Але ми зробили напівігровий фільм з акторами, які підсилюють ефект реальності. Ми більше намагалися відтворити те, що могло б відбуватися в такому місці». 

Режисерка Юлія Тамтура, яка на «Молодості» представила фільм про бійця АТО «Мить», пояснила, чому її герої спілкуються українською мовою, тим часом як звикли вважати, що люди на сході країни говорять російською: «Я спиралась на свій досвід, мої хрещені живуть на сході і вони розмовляють українською. До того ж, цією мовою я можу виразити себе найкращим чином, тому не розумію, навіщо мені використовувати іншу».

Про те, з якими труднощами можна зіштовхнутися в роботі над історичним кіно, розповів Ігорь Вісневські, режисер фільму «Слово», дія якого розгортається в 1930 році: «Ідея фільму народилася під час навчання, я довго не міг придумати, про кого з історичних персонажів зробити кіно, тоді мій викладач порадив звернутися до фігури дружини українського поета Володимира Сосюри. Мене так захопила ця тема, що я вирішив знімати диплом саме за нею. Атмосферу фільму ми створювали в музеях: я приходив, розповідав про сценарії, просив, щоб пустили знімати,  – і нас пускали».

Антон Сьомін, режисер фільму «Маніяк», в своєму фільмі вирішив зробити маніяком жінку, а чому так, він відповів журналістам«Чесно кажучи, в цій картині все герої  –маніяки. Кожен має свою нав'язливу ідею  – манію. Головне, що ми хотіли донести: в житті багато подій, про які ми вже забули, але це не означає, що вони досі не впливають і не виповзають з несвідомого, коли цього не чекаєш».

У Михайла Маслобойщикова, режисера фільму «Київська історія» поцікавились, чому він вирішив взятися за осмислення сучасності. «Мені здається, що зняти фільм про сучасність, який точно б її відображав, точно не легше, ніж історичний фільм. Якщо ми говоримо про 90-і, то таким фільмом був "Брат" Олексія Балабанова, якщо про 2000-і, то це "Соціальна мережа" Девіда Фінчера. Коли почалася війна, то у моїх друзів почали зникати велосипеди  – їх крали. Мені здалося, що це один із симптомів сьогодення і з цього спостереження народився фільм».

Нагадаємо, що переможець конкурсу отримає «Скіфського оленя» і грошову нагороду в розмірі 50 тисяч гривень.

Також глядачам була представлена  п’ятірка короткометражних фільмів 3-го блоку Національного конкурсу:

«Поза зоною», реж. Нікон Романченко, 2018;

«Урок риболовлі», реж. Кирил Жеков, 2018;

«Miqlar», реж. Агмеді-Ернес Сарихаліл, 2017;

«Інтербачення-Львів», реж. Станіслав Мензелевський, Анна Онуфрієнко, Еліас Парвулеско, 2018;

«Казки. Неопубл.», реж. Руслан Арітович, 2018.

Після показу відбулося коротке обговорення  фільмів з їхніми режисерами. У формі питань від програмного кординатора фестивалю «Молодість» - Віктора Глоня.

Віктор Глонь: «Чи варто вбивати ностальгію, або можна її залишити?»

Анна Онуфрієнко  (фільм «Інтербачення-Львів»): «Я розумію, що у фільмі ми працюємо з ностальгією та колективною пам'яттю, але не думаю, що ми її вбиваємо. Навпаки, я вважаю, що ми її залишаємо. Ми робимо це, аби повернути архівні речі у сучасність».

«Вам 26 років, а вашій героїні близько 40. Як ви знайшли близькість зі своїм персонажем?»

Нікон Романченко (фільм «Поза зоною»): «По-перше, мені цікаві такі героїні, а по-друге, мене виховувала мама. Ми багато розмовляли з нею і про персонажів, і про все загалом. Тому, мамо, привіт! Мені було цікаво зазирнути у страх цієї жінки, і це найважливіше, що є в цьому фільмі».

Більше фото тут.