Мати і донька, або Ніч ніколи не закінчується

Грузинська режисерка, письменниця та громадська діячка Лана Ґоґоберідзе народилася 1928 року в Тбілісі. Її мати, Нуца Ґоґоберідзе, була першою грузинською режисеркою. В 1953 році Лана закінчила Тбіліський державний університет, а в 1958 вступила до Московського ВДІКу, єдиного осередку кіноосвіти в Радянському Союзі. Дуже скоро вона стала частиною так званої Нової хвилі грузинського кіно, відомої як «самоціанелебі», або «покоління 60-х». Її вважають авторкою одних із перших феміністичних фільмів у Радянському Союзі. У 1975 році Лана стала співзасновницею і керівницею режисерської студії факультету театру і кіно Грузинського державного університету. У 1988 її обрали президенткою Міжнародного фестивалю жіночого кіно в Лондоні. Крім цього, Лана Ґоґоберідзе була членом журі та головою багатьох міжнародних кінофестивалів, зокрема в Берліні, Обергаузені, Ріо-де-Жанейро, Кретеї, Єрусалимі, Сан-Ремо, Салоніках, Тбілісі та Мангеймі. Саме за її ініціативи в Грузії було засновано Національний кіноцентр за французьким зразком. У 1997 році режисерка була нагороджена французьким Національним орденом «За заслуги», а у 2021 здобула Орден Мистецтв і літератури (французьку державну нагороду за внесок у розвиток мистецтва та літератури).

Фільмографія: Deda-Shvili an rame ar aris arasodes bolome bneli (2023), Okros Dzapi (2019), Valsi Pechoraze (1992), Oromtriali (1987), Aurzauri salkhinetshi (1975), Peristvaleba (1968), Erti tsis kvesh (1961)