30.10.2016

27 жовтня у кінотеатрі «Київ» була презентована одна із позаконкурсних програм 46-го КМКФ «Молодість» - «Литовський фокус». Її ініціював та організував Литовський кіноцентр в рамках проекту «Литва-Україна. Культурне партнерство 2016».

У програмі представлено 9 фільмів, які можна розділити на 2 групи. Розділ In Memoriam присвячений пам’яті режисера та сценариста Вітаутаса Жалакявічуса і включає в себе 3 його роботи. Кінокритик Литовського кіноцентру Ауксе Канцеревічюте наголосила, що саме з творчості цього митця розпочалася нова доба у литовському кіно, до створення якої доклала зусиль ціла плеяда талановитих кінематографістів.

«У ті складні часи дуже важко було шукати баланс між художньою цінністю та змістом. Фільм «Ніхто не хотів помирати» був вдалою спробою і першим серед литовських стрічок отримав міжнародне визнання», - зазначила  вона. У 1965 році цей фільм отримав приз Київського фестивалю. Через півстоліття він повертається на екрани в оцифрованому та реставрованому вигляді. Глядачам «Молодості» цей фільм представить донька режисера Віта Жалакявічюте, яка продовжила його справу.

Друга частина програми – шість стрічок, що представляють нову литовську кінохвилю. Після здобуття незалежності ситуація у кіно змінилася так само різко і швидко. Режисери почали відображати у своїх роботах ціннісні зсуви та пошуки людьми свого місця у новій реальності. Актори Айсте Діржюте («Королівська зміна») та Вітаутас Канюшоніс («Гравець»), описуючи свої фільми, звернули увагу на підняті в них питання моральності, суперечливості між обов’язком та власними інтересами. Люди не припиняють пошуки своєї ідентичності, і кіно відображає це.

Дагне Вільджюнайте, продюсерка фільмів «Як ми гралися в революцію» та «Нетеперішній час» розповіла про особливості виробництва та дистрибуції сучасного литовського кіно. Для неї та режисерів, з якими вона співпрацювала, це – перші професійні спроби. Фільми подають тему революцій, змін та надій на краще майбутнє під різними кутами. «Як ми гралися в революцію» - прямолінійна документалістика, яка розповідає про роль рок-музики у здобутті незалежності Литвою. «Несправжній час» зосереджується на історії однієї людини, яка тим не менш може бути показовою.

Фінансувалися ці фільми також по-різному. Першому, зважаючи на актуальну революційну тематику, пощастило знайти міжнародне фінансування. Другий було створено за кошти литовських організацій та приватних спонсорів. Стрічка вийшла малобюджетною, проте, на думку продюсерки, це не так важливо. Головне – мати, що сказати глядачеві, і зуміти це донести. Реакція глядачів, їхні емоції – найбільша нагорода для авторів фільму.

Директор Литовського кіноцентру Роландас Квєткаускас вважає, що програма «Литовський фокус»дуже важлива не тільки як презентація кінокультури Литви на фестивалі, а і як свідчення зростання спільної роботи в кіно між литовцями та українцями.

- За останній рік розпочато роботу над 4 проектами спільного виробництва. Тут не тільки прагматичний інтерес. Ми намагаємося знайти у стрічках щось близьке - географію, тематику, художній інтерес, - наголосив він. – Ми раді співпрацювати і з фестивалем «молодість», і з Держкіно. Нас цікавить не формальне співробітництво, а люди, які створюють кіно і зацікавлені в спільній роботі. Я думаю, що після цієї програми ми можемо розраховувати на те, що інтерес зростатиме і співробітництво ставатиме більш тісним та плідним.